Історія кафедри

Створення геофізичної спеціальності на геологічному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка пов’язане з ім’ям видатного вченого та педагога, академіка АН УРСР В.А. Сельського, з ініціативи якого в 1944 році на геолого-грунтознавчому факультеті був створений геофізичний відділ. Перший випуск спеціалістів відбувся в 1949 р.

З самого початку кафедра мала назву “кафедра геофізичних методів пошуків та розвідки корисних копалин” і готувала спеціалістів з чотирьох спеціалізацій: “електророзвідка”, “сейсморозвідка”, “граві-магніторозвідка” та “радіометрія”. В 1952 році були введені нові навчальні плани і кафедра розпочала підготовку спеціалістів за двома спеціалізаціями: “структурна геофізика” та “рудна геофізика”, навчання за якими велось до 1958 року. У час з 1958 року до 1974 року випускники кафедри кваліфікувались як спеціалісти широкого профілю без розподілу за спеціалізаціями. Починаючи з 1974 року спеціалізації “структурна геофізика” та “рудна геофізика” відновлюються, а починаючи з 1986 року вводиться ще одна спеціалізація “комп’ютерна геофізика”. В 1993 році кафедра розпочала підготовку фахівців для наукових підрозділів Інституту геофізики АН України з спеціалізації “фізика Землі”. В зв’язку з цим, при Інституті геофізики створений філіал кафедри. З травня 1993 року і по цей час кафедра іменується кафедрою геофізики. Починаючи з 1999 року, в зв’язку з переходом на триступеневу систему підготовки фахівців, кафедра готує спеціалістів геофізиків за освітньо- кваліфікаційними рівнями: бакалавр, спеціаліст, магістр.

В 1959 році за клопотанням виробничих організацій при геологічному факультеті створений заочний відділ. Перший випуск геофізиків заочного відділення відбувся в 1965 році в кількості 20 осіб.

У 2016 р. відбувся останній набір за програмою «спеціаліст». З 2017 р. підготовка фахівців-геофізиків буде вестись лише на денному відділенні в рамках спеціальності «Науки про Землю». Зокрема передбачена спеціалізація «геофізика» на 3-4 курсах бакалаврату в рамках навчальної програми з геології.

В різні роки кафедрою завідували відомі фахівці–геофізики і видатні вчені: доц. І.А. Балабушевич (1946-1948 рр.), проф. В.М. Головцин (1948-1962 рр.), доц. М.Ф. Скопіченко (1962-1976 рр.), проф. М.І. Толстой (1976-1981 рр.), проф. Ю.В. Тимошин (1981–1992 рр.), проф. Г.Т. Продайвода (1992-2002 рр.), проф. С.А. Вижва (2002-2020 рр.). З 2020 р. по даний час кафедру очолює доц. В.І. Онищук.

Підготовка фахівців-геофізиків на кафедрі ведеться з використанням традиційних форм навчання. Це проведення лекційних, лабораторних та семінарських занять, виконання курсових робіт, проведення навчальних геодезичної, геологічних та геофізичної практик. Значне місце в навчальному процесі відводиться виробничим практикам студентів.

В останні роки взятий напрямок на посилення ролі самостійної роботи студентів як засобу, що активізує навчальний процес. Самостійна робота та засоби поточного контролю знань, у вигляді контрольних робіт, введені в робочі програми викладачів і є обов’язковим видом педагогічного навчання. В системі підготовки бакалаврів і магістрів введені в значних об’ємах спеціальні практикуми, які, з одного боку, активізують навчальний процес, з іншого – спрямовані на закріплення знань та розвиток творчих начал випускників, на опанування основних складових науково-дослідного процесу, а також на отримання навичок вирішення практичних завдань. Завершується навчальний процес підготовкою та захистом випускних кваліфікаційних робіт бакалавра та магістра.

Кафедра має філіал в Інституті геофізики імені С.І. Субботіна НАН України, який допомагає готувати кадри геофізиків, особливо з прицілом на використання їх в науковій сфері. Першим зав. філіалом був випускник кафедри геофізики член–кореспондент НАНУ Харитонов О.М. На кафедрі діє науково-дослідна лабораторія фундаментальної та прикладної геофізики, студентське конструкторське бюро, чотири навчальні лабораторії. Кафедра має тісні зв’язки з виробничими організаціями геологічного профілю та галузевим Інститутом УкрДП на базі яких студенти проходять виробничі практики.